ДИНАМІКА АКТИВНОСТІ ЦИСТЕЇНОВОЇ ПРОТЕЇНАЗИ У СТРУКТУРАХ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПОТОМСТВА ОПРОМІНЕНИХ ЩУРІВ У ПРОЦЕСІ ОНТОГЕНЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ

Валентина Іванівна Чорна; Ольга Леонідівна Лянна

Автор(и)

Валентина Іванівна Чорна Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Україна
Ольга Леонідівна Лянна Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Україна

Ключові слова:

іонізуюче випромінювання, лізосомний цистеїновий катепсин L, головний мозок, щури, нащадки

Анотація

Метою роботи було дослідження залежності активності лізосомного цистеїнового катепсину L головного мозку потомства опроміненої самки та інтактного самця в процесі онтогенетичного розвитку. Показано, що фракціоноване рентгенівське опромінення самок за дози 25 сГр індукує різні зміни рівнів активності катепсину L і перерозподіл їх у структурах головного мозку нащадків під час постнатального розвитку на користь неседиментованої активності з максимальним підвищенням на 6 добу. Отримані дані допомагають розумінню механізмів радіаційно-індукованих змін у нащадків опромінених батьків.

Біографії авторів

Валентина Іванівна Чорна, Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

д.б.н. професор, головний науковий співробітник

Ольга Леонідівна Лянна, Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

к.б.н., науковий співробітник

Посилання

Котеров А. Н. Молекулярные и клеточные механизмы адаптивного ответа у эукариот / А. Н. Котеров, А. В. Никольский // Укр. биохим. журн. – 1999. – Т. 71, № 3. – С. 13–25.

Гераськин С. А. Концепция биологического действия малых доз ионизируюшей радиации на клетки / С. А. Гераськин // радиац. биол. Радиоэкол. – 1995. – Т. 35, № 5. – С. 571–580.

Эмери Н. Кластогенные факторы в качестве биомаркеров оксидантного стресса вследствие облучения / Н. Эмери // Междунар. журн. радиац. мед. – 1999. – Т. 2, № 2. – С. 22–33.

Пелевина И. Н. Изменения чуствительности к облучению после пребывания в зоне контроля аварии на ЧАЕС / И. Н. Пелевина, Г. Г. Афанасьев, Б. Я. Готлиб, А. С. Саенко // Тез. докл. Радиобиол. съезд. – Пущино. – 1993. – С. 781–782.

Ляско Л. И. Динамика содержания гормонов гипофиза, нейромедиаторов у ликвидаторов последствий Чернобыльской катастрофы. Попытка коррекции хлореллой Е25 / Л. И. Ляско, Г. Н. Сушкевич, А. Ф. Цыб // Мед. радиология и радиац. безопасность. – 1994. – Т. 39, № 4. – С. 22–25.

Vorobtsova I. E. Promotion of skin tumors by 12-0-tetradecanoylphorbol-13-acetate in two generations of denscendants of male mice exposed to X-ray irradiation / I. E. Vorobtsova, L. M. Aliyakparova, V. N. Anisimov // Mutation Research. – 1993. – № 287. – P. 207–216.

Сутковой Д. А. Особливості вільно радикальних процесів у крові та мозку щурів з різною локомоторною активністю – потомстві опромінених тварин / Д. А. Сутковой, Е. М. Горбань, Н. В. Топольникова, О. М. Иванова // Укр. радіол. журн. – 1998. – Т. 6, Вип. 3. – С. 303–305.

Baker R. J., Van Den Busscke R. A., Amanda J. W., Lara E. W., Meredith J. H. High levels of genetic change in rodents of Chernobyl // Nature. – 1996. – № 308. – P. 707–708.

Ichikawa S., Nakano A., Kenmochi M., Murai M., Takashi E. Yearly variation of spontaneous somatic mutation frequency in the stamen hairs of Tradescantia clone Ku9 grown outdoors, which showed a significant increase after Chernobyl accident // Mutation Res. – 1996. – Vol. 349. – P. 249–259.

Dubrova Y. E., Nesterov V., Krouchinsky N., Ostapenko I. Human minisatellite rate after the Chernobyl accident // Nature. – 1996. – Vol. 380. – P. 683–686.

Neel J. V., Saton G., Myers R. Report of mutation in the children of atomic bomb survivors // Mutation Res. – 1993. – Vol. 291. – P. 1–20.

Weinberg H. Sh, Korol A., Nevo E., Shapiro S., Rennet G. Increased mutation Molecular changes in the offspring of liquidators who emigrated to Israel from the Chernobyl disaster area // Environ. Health Perspectives. – 1997. – Vol. 105. – P. 1479–81.

Лазюк Г. И. Облучение населения Белорусии выбросами ЧАЭС и динамика врожденных пороков развития / Г. И. Лазюк, Д. Л. Николаев, В. Ф. Миненко // Мат. 2-й междун. конф. «Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы». – К. – 1998. – С.70-71.

Кристич Р. В. Гистологическая энциклопедия: Иллюстрированная энциклопедия гистологии человека / Р. В. Кристич. – Берлин-Гейдельберг-Токио : Из-во Шпрингера, 1984. – 341 с.

Покровский А. А. Лизосомы / А. А. Покровский, В. А. Тутельян. – М. : Наука, 1976. – 382 с.

Немова Н. Н. Внутриклеточные протеиназы в эколого-биохимических адаптациях у рыб: автореф. дисс…д-ра биол. наук : 03.00.04 / Ин-т биохимии им. Баха. – М., 1992. – 42 с.

Березин В. А. Очистка и некоторые свойства тиолактивируемого катепсина из больших полушарий головного мозга и мозжечка быка / В. А. Березин, В. И. Черная, А. Д. Рева, Л. Д. Смагина // Укр. биохим. журн. – 1982. – Т. 54, № 3. – С. 249–253.

Суринов Б. Г. Определение активности протеолитических ферментов с помощью азоказеина / Б. Г. Суринов, С. Е. Манойлов // Вопросы мед. химии. – 1965. – Т. 11, № 5. – С. 55–58.

Bradford M. M. // Anal. Biochem. – 1976. – Vol.72. – P. 248–254.

Лакин Г. Ф. Биометрия / Г. Ф. Лакин. – М. : Высшая школа, 1990. – 352 с.

Hirotsu L., Inoue T., Yamamoto K. Age-related changes in activities and localization of cathepsins D, E, B and L in the rat brain tissues // Exp. Neurol. 1994. – Vol. 126. – P. 119–128.