ВПЛИВ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ВМІСТ БІЛКА ПРОМІЖНИХ ФІЛАМЕНТІВ ГЛІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ І ЦИСТЕЇНОВІ ПРОТЕАЗИ
Ключові слова:
іонізуюча радіація, нейроспецифічний білок (ГФКБ), катепсин В, мозок, сироватка кровіАнотація
У роботі визначена динаміка концентрації розчинної форми гліального фібрилярного кислого білка (ГФКБ) у тканинах неокортекса, гіпокампа, смугастого тіла, мозочка, середнього мозку та Варолієвого мосту під впливом рентгенівського опромінення у дозі 25 сГр. Дослідження проводили через 1, 12, 24, 120 і 168 годин після радіаційного впливу. Кількісне визначення вмісту нейроспецифічного білка проводили методом твердофазного імуноферментного аналізу. Концентрація ГФКБ у сироватці крові щурів експоненціально підвищувалась з 24 години після опромінення і через 168 годин набула максимального значення. Встановлено підвищення активності тканинного лізосомного цистеїнового катепсину В у сироватці крові під дією іонізуючої радіації. Виявлені зміни концентрації нейро- специфічного білка і активності катепсину В у сироватці крові опромінених щурів можуть бути інформативним тестом пошкоджуючої дії радіації.Посилання
Дука Т.І., Лещинська І.О, Чорна В.І. Характеристика гліального фібрилярного кислого білка – компонента астрогліальних проміжних філаментів ЦНС // Біополімери і клітина. – 2002. – Т. 18. – № 3. – С. 179-185.
Березин В.А., Белик Я.В. Специфические белки нервной ткани. – К. : Вища школа. – 1990. – 263 с.
Inoue B., Yagishi S., Hoh Y Coexistence of paired helical filaments and polyglucosan bodies in the same neuron in an autopsy case of Alzheimer’s disease // Acta Neuropathol. – 1996. – 90, – № 5. – P. 511-514.
Somosy Z., Sass M., Bognar G. X-irradiation-induced disorganization of cytoskeletal filaments and cell contacts in HT29 cells // Scann.Microscopy. – 2009. – 9. – № 3. – P. 763-772.
Недзвецкий В.С., Бусыгина С.Г., Березин В.А., Дворецкий А.И. ЦНС-синдром, характеристика промежуточных филаментов головного мозга крыс // Радиобиология. – 1990. – № 30, вып. 2. – С. 243-246.
Дроздов А.Л., Черная В.И. Нейроспецифические белки ГФКБ и NCAM гиппокампа при формировании энграмм условно-рефлекторной памяти // Нейрохимия. – 2005. – Т. 22, № 4. – С. 285-289.
Trnovec T., Kallay Z., Bezek S. Effects of ionizing radiation on the blood brain barrier permeability to pharmacologically active substances // Int.J.Radiat.Oncol.Biol.Phys. – 2000. – Vol. 19. – P. 1581-1587.
Rubin P., Gash D., Hansen J. Distribution of the blood-brain barrier’s the primary effects of CNS irradiation // Radiotherapy Oncology. – 2004. – Vol. 31. – P. 51-60.
Mohamed M.M., Sloane B.F. Cysteine cathepsins: multifunctional enzymes in cancer // Nature. – 2006. – 6. – P. 764-775.
Иммуноферментный анализ. Под ред. Т.Т. Нго, Г. Ленхоффа. – М.: Мир. – 1988. – 444 с.
Черная В.И. Изучение активности катепсина В в опухолях головного мозга человека // Доповіді Національної академії наук України. 1999. – № 2. – С. 172-176.
Bradford М.М. A rapid and sensitive method for the quatitation of microgram quantities of protein utilizing the principle of proteindye binding // Anal. Biochem. 1976. – № 72. – Р. 248-254.
Лакин Г.Ф. Биометрия. – М. : Высшая школа, 1990. – 352 с.
Лиджиева Р.П. Специфические антигены мозга как показатели проницаемости ГЭБ при болезни Альцгеймера // Журн. Ин-та невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. – 1997. – C. 134-136.
Miller G.L. Protein determination for large numbers of samples // Anal.Chem. – 2006. – 31, № 5. – P. 964-966.
Berdowska I. Cysteine proteases as disease markers // Cllinica Chimica Acta. – 2004. – Vol. 342. – P. 41-69.
Kos J., Schweiger. Cathepsins and cystatins in extracellular fluids – useful biological markers in cancer // Radiol.Oncol. – 2002. – Vol. 36, № 2. – P. 176-179.
