ПРИМЕНЕНИЕ ТЕОРИИ НАДЕЖНОСТИ СИСТЕМ В РАДИАЦИОННОЙ ЭКОЛОГИИ

Автор(и)

  • Юрій Олексійович Кутлахмедов Національний авіаційний університет, Ukraine
  • А. Г. Саливон Інститут клітинної біології та генної інженерії НАН України, Ukraine
  • Світлана Анатоліївна Пчеловська Інститут клітинної біології та генної інженерії НАН України, Ukraine
  • Віктор Володимирович Родіна Інститут клітинної біології та генної інженерії НАН України, Ukraine
  • Ірина Валеріївна Матвєєва Національний авіаційний університет, Ukraine
  • В. П. Петрусенко Національний авіаційний університет, Ukraine

Ключові слова:

надійність екосистеми, радіоємність біоти, математичні моделі, радіоекологія

Анотація

Експериментальними та теоретичними дослідженнями нами встановлено, що чим вище параметр радіоємності біоти в екосистемі, тим вище рівень добробуту і надійності біоти в цiй екосистемі. Встановлено, що зниження показника радіоемкості біоти в рослинній екосистемі, при впливі хімічних полютантів і при гамма-опроміненні рослин, чітко відображає зниження добробуту і надійності біоти. Можна стверджувати, що параметри радіоємності здатні виступати як міра надійності кожного елемента екосистеми, і екосистеми в цілому. Чим вище фактор радіоємності, та/або ймовірність утримання трасера в кожному з елементів екосистеми, тим вище надійність складових елементів екосистеми

Біографії авторів

Юрій Олексійович Кутлахмедов, Національний авіаційний університет

д.б.н., професор, факультет екологічної безпеки

А. Г. Саливон, Інститут клітинної біології та генної інженерії НАН України

аспірант

Світлана Анатоліївна Пчеловська, Інститут клітинної біології та генної інженерії НАН України

кандидат біологічних наук, м.н.с., відділ біофізики та радіобіології

Віктор Володимирович Родіна, Інститут клітинної біології та генної інженерії НАН України

молодший наук. співробітник

Ірина Валеріївна Матвєєва, Національний авіаційний університет

к.т.н., доцент, факультет екологічної безпеки

В. П. Петрусенко, Національний авіаційний університет

аспірант

Посилання

Агре В.Ю., Корогодин В.И. (1960). О распределении радиоактивного загрязнения в не проточном водоеме, Медицинская радиология. – С. 42, 63-73.

Кутлахмедов Ю.А., В.И. Корогодин и Кольтовер В.K (2003). Основы радиоэкологии. – К.: Виша школа. – 320 с.

Кутлахмедов Ю.А., Гродзинский Д.М. и др. Методы управления радиоемкости экосистем. – К.: Фитоцентр, 2006 – 172 с.

Поликарпов С.С. и Цыцугина В.Г.(1995) Состояние гидробионтов в зоне влияния аварии на Кыштиме и на Чернобыльской АЭС. Радиационная биология. Радиоэкологии. – 35, 4. – С. 536-548

Amiro, B.D. (1992) Radiological Conversion Factors for Generic Non-human Biota. Used for Screening Potential Ecological Impacts. J. Environ. Radioactivity, 35. – С. 37-51.

Петрусенко, В.П. и Кутлахмедов Ю.А. (2006). Оценка и прогноз распределения радионуклидов в типичных склоновых экосистем ландшафтов Украины. Вестник НАУ, 2. – С. 134-136.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Статті