ПРИМЕНЕНИЕ ТЕОРИИ НАДЕЖНОСТИ СИСТЕМ В РАДИАЦИОННОЙ ЭКОЛОГИИ
Ключові слова:
надійність екосистеми, радіоємність біоти, математичні моделі, радіоекологіяАнотація
Експериментальними та теоретичними дослідженнями нами встановлено, що чим вище параметр радіоємності біоти в екосистемі, тим вище рівень добробуту і надійності біоти в цiй екосистемі. Встановлено, що зниження показника радіоемкості біоти в рослинній екосистемі, при впливі хімічних полютантів і при гамма-опроміненні рослин, чітко відображає зниження добробуту і надійності біоти. Можна стверджувати, що параметри радіоємності здатні виступати як міра надійності кожного елемента екосистеми, і екосистеми в цілому. Чим вище фактор радіоємності, та/або ймовірність утримання трасера в кожному з елементів екосистеми, тим вище надійність складових елементів екосистемиПосилання
Агре В.Ю., Корогодин В.И. (1960). О распределении радиоактивного загрязнения в не проточном водоеме, Медицинская радиология. – С. 42, 63-73.
Кутлахмедов Ю.А., В.И. Корогодин и Кольтовер В.K (2003). Основы радиоэкологии. – К.: Виша школа. – 320 с.
Кутлахмедов Ю.А., Гродзинский Д.М. и др. Методы управления радиоемкости экосистем. – К.: Фитоцентр, 2006 – 172 с.
Поликарпов С.С. и Цыцугина В.Г.(1995) Состояние гидробионтов в зоне влияния аварии на Кыштиме и на Чернобыльской АЭС. Радиационная биология. Радиоэкологии. – 35, 4. – С. 536-548
Amiro, B.D. (1992) Radiological Conversion Factors for Generic Non-human Biota. Used for Screening Potential Ecological Impacts. J. Environ. Radioactivity, 35. – С. 37-51.
Петрусенко, В.П. и Кутлахмедов Ю.А. (2006). Оценка и прогноз распределения радионуклидов в типичных склоновых экосистем ландшафтов Украины. Вестник НАУ, 2. – С. 134-136.
